Реальна  жіноча  логіка  та  місія  жінки

  Відповідь на статтю в журналі  "ПРОБУДЖЕННЯ" Жіноча логіка - міф, чи реальність"

   Логіка жіноча не може, по суті своїй, різнитися від чоловічої настільки, щоби складати про неї міфи. Ми всі, чоловіки і жінки, створені по подобі Єдиного, щоби доповнювати один одного. Лишимо нюанси розбіжностей виясняти психологам. Але, часто реальні непередбачувані вчинки жінок, логіку їх можна пояснити просто іншою, можливо, слабшою фізіологією, інколи, звичайним кокетством, деколи інтуїтивним чуттям, а, іноді перевагою впливу правої емоційної півкулі мозку, що властиво жінкам, взагалі.

  Але, це не може вважатися недоліком і є, лише, своєрідністю, названою іноді славнозвісною жіночою загадковістю, яка буває привабливою для протилежної статі, а, також іноді виручає слабку стать у скрутних, або непередбачуваних ситуаціях.

  Нині жінки активно беруться за перебудову Світу, тому що робота серця жінок набагато тоньша. Зневага і приниження жінки досягла, здається, свого апогею. Світ потребує тонких структур її  душі, як от: інтуїція, доброта, безкорислива допомога, працьовитість, терпеливість, кмітливість, самопожертва, щедрість і безмежна творчість. А потребує жіноцтво тільки, здавалося би одного - любові. І розуміння би не завадило, хоча ми, правда, самі себе повністю не розуміємо ( “Пізнай себе” – це вічне ).

   І не тільки любити бажано жінок, а й поважати, так як ми були створені для Адама в якості “партнерші”, а не “підлеглої”, в якості його частини, так як, можливо, малося на увазі для утворенні жінки – не “ребро”, а “бік”, був відокремлений від Адама.

   Так, ми жінки, здебільшого опираємося на інтуїцію, а, інтуїтивний рівень, відомо, є вищим аніж ментальний, котрим і користується переважна більшість чоловіків. Хизуючись своїм інтелектом вони забувають, що" Істина відкривається, коли розум замовкає”.

   Отож не дивно, що в старі часи амазонки підпорядковували собі чоловіків. Висока духовність глибокої минувшини (тисячі років тому) не допускала зневажливого відношення до жінки, матері. Але, цивілізація з тих часів йшла шляхом щораз більшої деградації, занепадом духовності, що й привело на жаль, до нинішніх, не найкращих взаємовідносин між чоловіком і жінкою, і великою трагедією сучасності стала безпідставна ідея про перевагу чоловіка над жінкою. Хоча, в нинішньому технократичному світі іншого чекати годі було.
  Чоловіки несправедливо принизили міліони-міліони жінок, опустили їх до підлеглого стану. Жінки ж зробили вигляд, що підкорились, самі ж, чекаючи свого часу, помаленьку відвойовують щораз ширші рубежі.

   Все частіше ми маємо нагоду спостерігати активність наших милих жіночок, які, допомогаючи рідним, жертвуючи власними інтересами, вигодою і здоров’ям, беруть відповідальність на себе, особливо, в тяжких ситуаціях і рятують не тільки власні сім’ї, але, заодно, і цілу країну від економічної кризи. Своєю нелегкою, часто принизливою працею вони подвоюють національний бюджет Батьківщини. І, в результаті, при майже повному економічному колапсі ми, разом з чоловіками, ще ухитряємося добре виглядати і бути ситими.
   За це руки цілувати слід нашим славним жіночкам.

  Отож, набравшись на чужині досвіду, позитивного і негативного, заразом, прекрасне наше жіноцтво сприяє швидшому впровадженню на рідних теренах кращих сучасних зразків західної цивілізації у всіх її проявах, завдяки їх природній працьовитості, розуму, наполегливості, що надалі піднімає планку вимог до наших владних структур, рівня соціальних відносин... трибу життя в цілому.

  Тепер поговоримо про подальшу роль жіноцтва і місію жінки-матері. Рахуючи жінок “кращою половиною людства”, сучасна субкультура має на увазі їх звабливі форми, сексапільність, пропагуючи тим самим не любов, а хтивість чоловіків, принижуючи жінку ( TV, всілякі ЗМІ), але досить того, оскільки час прийшов повернути жінці втрачене нею.

  Є цінності загальнолюдські попри час, кордони і вірування кожного. До них належить повага і преклоніння перед материнством. Відносно дітей, то ні одне немовля не зачате в беззаконні, як дехто вважає, і народження його з гріхом не сумісне, незалежно від моралі батьків. Але, так вже виходить, що приходимо ми на цю планету, в цей “грішний світ” і, ніби, приречені на страждання, які, насправді, часто необхідні для утворення, так званого, Рінгсе – кристалізації психічної енергії, цього адаманту, що непідвладний часу, руйнуванню і є нашим “одягом на Небесах”. От, що пише про це Олена Реріх, фундатор езотерики, автор Агні Йоги в своїх листах до послідовників:
Сознание содержит в себе все следы пройденных жизней, отпечатки каждого проявления , как и каждую мысль и устремление... дух, отделившийся от тела, сохраняет всю совокупность энергий высших и низших...каковы отложения, таковы будущие кристалы. Отож ціль життя — підтримати внутрішній вогонь і помножити кристали його відкладень; звідси, треба вітати напругу духа — активність агні (вогню в душі).

   З багатьох джерел, зокрема: Листи Сада М., Агні Йоги, Калагії, ін., знаємо, що гряде епоха Матері. “Велика епоха починається, так як духорозуміння пов’язане з Матір’ю Світу”, або: ”Сьогодні початок жіночого пробудження…” Віковічна повага до Жінки-Матері відома з епосу українського народу. Є надія, що, “дякуючи матерям роду людського, світ, в кінці кінців, досягне звільнення”. Також в книзі “Жінка і спасіння світу” Павло Євдокимов, православний мислитель і мораліст (писав на французькій мові), чи не єдиний, хто в свій час з симпатією спостерігав за жіночим рухом, пише, що “ключ до загадки жінки знаходиться в іпостасі Дуxа Святого, чиє іпостасне материнство, продовжуючись в материнстві Богородиці, передбачає...покликання всякої жінки до духовного материнства”. Зрозуміймо значимість цієї фрази, осмислену блаженним минулого сторіччя і завжди актуальну. До речі, питання про призначення жінок для священницького служіння уже поставлене і де-не-де вирішується. Отже і тут є зрушення.

   Навіть іпостась Бога Всевишнього, в Дусі Святому, іноді подається жіночого роду. Повага до жінки возвеличує чоловіка. Зливаючись в далекому майбутньому з жіночою половинкою своєю в андрогенне ціле, чоловік стає повноцінним, він стає Богом. Приведу витяги з "Тібетського сказання про Іссу":
"Як колись Бог Сил відокремив світло від темряви і сушу від води, так жінка володіє божественним даром відокремлювати в людині добрі наміри від злих думок".
"Жінка і мати неоціненний скарб, котрий дав вам Бог..."
"Будьте покровителями для неї..., що зробите для жінки, зробите для Бога"
"Ось чому я кажу, що після Бога ваші кращі думки повинні належати жінкам..."

   Також - слова Ісуса, який лишаєтьсд для нас живим і люблячим: “Матері знаходяться лише на одну ступінь нижче Ангелів”. Тож, пропоную бути нам достойними такої оцінки, а чоловікам – любити і поважати жінок, прекрасну і так потрібну частину людства!

ПЕРША СХОДИНКА
Індійська притча

Один чоловік прийшов до святого і сказав:
– Допоможи мені знайти шлях до Бога
Уважно подивився на нього святий і спитався:
– Чи ти любив когось?
– Ні, відповів чоловік, це мене не цікавить, я шукаю Бога!
– Подумай ще раз, можливо, любив ти жінку, когось, колись…?
– Я ж тобі сказав, що я не звичайний чоловік, а, людина, котра бажає пізнати Бога, все решта мене не цікавить. Я нікого не любив.
Засмутився мудрець і відповів:
– Тоді це неможливо. Спочатку тобі треба пізнати, як це – дійсно, по-справжньому любити кого-небудь. Це і буде перша сходинка до Бога. Ти питаєш мене про останню сходинку, а сам ще не ступив на першу. Іди і полюби кого-небудь!

НЕВДАЛЕ ЗАЛИЦЯННЯ
Історична притча

Жив-був тайванець, котрий мріяв завоювати руку однієї красуні. На протязі чотирьох років щодня він надсилав їй листи, в яких описував свої почуття. Такі зусилля тайванця привели до непередбачуваного кінця цієї історії – юна леді вийшла заміж за поштового працівника, котрий всі ці роки приносив ці листи.

P.S. І, що тут загадкового в жіночій душі?
Що потрібно жінці для повного щастя?
Тільки здатність і вміння любити її!