ДО ЦЬОГО МАЄ ЦАРИЦЯ САВСЬКА
:
“Коли Ісус народився у Вифлеємі юдейському
за днів царя Ірода, то до Єрусалима
прийшли зі сходу мудреці запитуючи:
Де Цар юдейський, Який народився?
Бо ми побачили Його зорю на сході
й прийшли вклонитися Йому...”
Свята Євангелія від МАТВІЯ 2-1
БІБЛІЯ НОВИЙ ПЕРЕКЛАД
(з давньогрецької мови о. Рафаїла Турконяка)
Всі дані, пов'язані з народженням Ісуса Христа, символічні. Перед нами стоїть задача спільно спробувати розв'язати, дану нам тисячі років тому, тайну народження Месії, що змінила всю історію розвитку Землі, не повторючи бездумно штампи і з повагою до дрібниць, опираючись на загальновідомі, доступні джерела.
Не збереглися деталі: нарізно, чи одночасно, прийшли ходаки, щоби поклонитися Боголюдині, скільки їх було, з дарами, чи без, цікавість без підгрунтя не схвалюється, як дано буде Богом взнаємо більше.
Волхви — з античної літератури: це люди, які належать до персидських зороастрійських жерців і вавілонські жерці — астрологи.
Так от, їх і не було, вважаю, в числі перших візитерів, тих, хто почув святу Звістку.
Першими, швидше за все, прийшли вшанувати народженого Царя Світу у цю ясну ніч"мудреці", як написано у Мт 2-1. (див вище),- “Цар
юдейський”, написано, а не цар Юдейський; чи не означає це Велич народженого Дитяти
більшого масштабу, аніж Юдея? Останньому перекладу Біблії, та ще й зробленого високодуховною особистістю, як була змога переконатися при зустрічі, неодноразово, з отцем Рафаїлом Турконяком, можна, на мою думку, довіряти.
Це переслідування немовлят згодом відбулося, до двох років часу, але число жертв значно перебільшене
Є невідповідність у Біблії з історичними даними, т.я., Ірод Великий правив з 37 до 4 рр до Р.Х.
Далі передав правління Галилеєю, принаймні тою її частиною, де замешкала сім'я Ісуса, синові Іродові Антипкові. З Євангелії Мт 3-19,20 взнаємо, що Ірод, котрий переслідував змалку Ісуса помер,- це який Ірод? і сім'я, ангелом сповіщена про вільну дорогу додому з Єгипту, повертається околицями Юдеї у Назарет, Галилею, що на північі Юдеї. Це ж яку величезну дорогу довелося з немовлям долати сім'ї, більше півтисячі кілометрів пустелями і піщаними гористими схилами, надіюсь, на верблюдах. Й до того ж, загроза постійна переслідувала святе сімейство від юдейського правителя Архелая, про що записано в Мт 2-22.
Галилейські міста відомі на той час - Кана, Назарет, Капернаум, Вифлеєм, Магдала і Тиверіада на березі Галилейського озера, Наїн, Гава. Є й неподалік місто Скіфополь, що свідчить, як далеко заходила їх слава, яка прогриміла в IX - VIIcт до н.е. навіть вважають великого О.Македонського нащадком скіфів, а, до речі дехто з істориків і Понтія Пілата вважають вихідцем з понад Чорномор'я, зсилаючись небезпідставно, на мою думку, на спільні корені з Понтом Евксинським (Чорне море в дохристиянські часи). Нашого цвіту по всьому світу.
Вікіпедія:
В Євангелії від псевдо-Матфея і Протоєвангелії від Іакова вони часто зображені царями. Євангелист не пише про кількість волхвів, але за кількістю принесених дарів зробили висновок, що їх було троє. Апокрифічні Євангелії дали царям імена — Каспар, Мельхіор і Бальтазар. Корони на головах пришельців появляються в Х ст. Тоді ж їх починають відображати не як ровесників, а людей різного віку. Звичай зображати їх, як представників різних рас, виникає на заході в XII ст. і стає канонічним в XV ст.
З часом волхви стали різного віку:
Бальтазар — юним,
Мельхіор — зрілим чоловіком
Каспар — старим.
І, з різних кінців світу:
Бальтазар — негр, Африка;
Мельхіор — білий чоловік, Європа;
Гаспар(Каспар) — зі східними рисами, в східній одежі, Азія.
Четвертого волхва, згідно легенді, звали Артабан, що заблукав, не дійшовши до цілі, так, видно, повинно було статися.
Іноді, безпідставно стверджують, що в IVcт були знайдені мощі цих волхвів , захоронені у Константинополі, надалі - у Мілані в IVcт, і, що в даний час зберігаються у Кельнському Соборі. Дивно, як захоронення представників різних народів, у котрих різні шляхи, можливе разом? Не віриться.
Символічне число візитерів взяте, мабуть, з кількості дарів, котрі, в свою чергу, взяті із старозавітної історії про візит цариці Савської до Соломона:
... І покриють тебе верблюди Мадіяма і Ефи; усі із Сави прийдуть, несучи золото і ладан, і возвестять славу Господа… І прийдуть до тебе з покорою сини гнобителів твоїх, і впадуть до стіп ніг твоїх всі, хто зневажав тебе, і назовуть тебе містом Господа, Сіоном Святаго Ізраїля. Ис.60 6-14
...Царі Фарсіса і островів піднесуть йому данину; і царі Аравії принесуть дари; і поклоняться йому всі царі; всі народи будуть служити йому.. .
Спробуємо відновити в пам'яті маловідомі події того часу.
Тобто, робимо всновок, дари -золото, ладан, були передбачені задовго до нашої Різдвяної феєрії, а саме: золото віщувало світове панування, ладан освячував місію Первосвященства, а от миро, як важкий хрест священномученика Господа нашого, додався, щоби започаткував нову еру людства і нову еру літочислення.
Тепер спробуємо поділитись, тим, що здивувало, але є відомим відносно цієї справді містичної феєрії, яка в дійсності відбувалася і, котру вірні усього світу щорічно відзначають, будують різноманітні шопки. Інколи, правда, в Різдвяній шопці можна побачити “чорного мудреця”, що викликало сумнів і здивування: хто він?
Саме на це питання ще раз звернемо увагу і відновимо події тієї далекої минувшини.
Опиратися будемо на "Кебра Негаст" (Книгу про Славу Царів) Ефіопія ХIIст. Було все так:
Ізраїльське Царство існувало 120 років, царі Сеул, Давид, Соломон - кожен по 40літ правив.
В часи Соломонового правління (972-932), котрий прославився на віки мудрістю своєю, відвідує його цариця Савська з далекої південно-західної країни Аравії, нинішній Йемен.
В розкоші купалася вона і в достатку, високо в горах, над Червоним морем, розмістилася колонада її палаців, зрошувальні системи сприяли добрим урожаям, золото і дорогі речі переповнювали їхні покої. Шовковий шлях, що пролягав через півострів, по якому безперервним потоком йшли каравани верблюдів з добром зі Сходу, давав змогу процвітати місцевому населенню. Царицею, мабуть, не була, хоча в часи Соломона це було звичним явищем так називати володарів невеликих маєтків, поселень, і жіноче правління було поширене. Савська цариця також славилася не тільки багатствами, вродою, але й неабияким розумом. З благими намірами, дорогими дарами, тисячним ескортом на верблюдах, прибула Балкіс (Білкіс) - відома під цими іменами в арабських і персидських казках цариця, в Єрусалим. Достойно, на високому рівні пройшла зустріч цих непересічних людей, обмінялися дарами, загадками, мудрістю. Багато дурниць можна прочитати про якесь демонічне походження цариці, це, швилше, вигадки, або гротеск, так як недоступною була, гордою, пам'ять про її гордовитість дошкулювало чоловічому самолюбству, що й стало причиною наговорів. Соломон, маючи тисячу наложниць, не зміг змиритися з відмовою, так як сподобалася вона йому. Він будує хитрі плани, щоб оволодіти царицею, по одній із версій: накормивши пересоленою вечерею і, заборонивши будь-що рухати з власних речей, вночі звинуватив гостю і її служанку, що пили його воду. По іншій - вона мала намір перехитрити Соломона, прибувши переодягнутою чоловіком. Але, ймовірно, що між ними спалахнуло почуття. І, через 9міс. і 5дн. (Кебра Негаст) народила цариця Савська сина Менеліка, котрий тільки у 12літ зустрічається з батьком. Зрадів Соломон зустрічі, обдарувавши сина.
Соломон і цариця Савська Тінторетто 1955
З часом цариця переїжджає із свого царства Сави(Шеба), через Мандебську протоку - у Ефіопію, це поряд. Македа, так її звали в Ефіопії, відмовляється від престолу на честь сина, котрий започатковує патріархальне трьохтисячолітнє правління династії Соломонових потомків, котре проіснувало до 1974 року. До речі існує в Абіссінії (Ефіопія) місто Сава. Вчені перевіряли цю версію і довели разючу подібність геномів деяких ефіопів з геномами ізраїльтян, єгиптян, сирійців.
Отож, повернемося до, так званих, волхвів. Робимо висновки: Балтазаром, "чорним волхвом", міг бути тільки нащадок царя Соломона і Савської цариці, їх так і звуть на батьківщині - Соломоноїди і було їх 225.
Християнством в нинішні часи тут охоплено 10% населення.
Населення Йемену радше можна назвати семітами, звідки робимо висновок, що чорною, як її інколи зображають, цариця Савська, швидше за все, не була. Картина Тінторетто підтверджує це. Минуло десяток-другий поколінь з часів Менеліка до Різдва Христового, потомки Менеліка, Соломоноїди, ассимілювали з населенням Єфіопії от і маємо, чорного мудреця в Різдвяних шопках. Знаємо його ім'я з древніх рукописів - Віфіссарій.
Christus mausionem benedicat. Хай благословить Господь цей дім.
Так під Різдво писали на дверях, або, скорочено — CMB, що дехто сприймав це, як перші літери імен “Трьох мудреців”: Каспар, Мельхіор, Балтазар.
