РІЗДВЯНА   ФЕЄРІ Я  ПРОДОВЖУЄТЬСЯ, АБО ЯКЕ ВІДНОШЕННЯ
 МАЄ  ЦАРИЦЯ  САВСЬКА  ДО ЦЬОГО




    Взагалі, не має особливого значення, хто і звідки, і скільки їх  прибуло на Різдво, цікавість без підгрунтя не схвалюється, як дано буде Богом - взнаємо. 

Всі дані, пов'язані з народженням Пана Світу  символічні. Стоїть задача не бездумно повторювати заштамповані часом факти, а спільно, ми Єдині на земній кульці, спробувати  розв'язати, дану нам  тисячі років тому назад, тайну народження Месії, котра  змінила всю історію Землі і її літочислення.

    Спробуємо дати  відповідь, поділитись, тим, що вже стало відомим відносно цієї справді містичної феєрії,  яка в дійсності відбувалася і, котру вірні усього світу щорічно відзначають, будують різноманітні шопки. Інколи, в Різдвяній шопці можна побачити чорного мудреця, що викликає іноді сумнів. Нагадаємо, ким був цей юнак, його історію
  
Швидше за все,  приходили паломники вшанувати народженого месію, згідно Біблії, з  Близького Сходу, Сірії, згодом з Єгипту,  місць, де на той час панували осередки високої духовності і, де, швидше за все, проходив свій вишкіл Ісус в юні роки.

Волхви, ці персидські зороастрійські жерці, астрологи, не були першими, хто почув  святу Звістку. Першими прибули "мудреці", згідно останнього  перекладу Біблії  о. Р.Турконяком, котрому довіряю. Він, покинувши Англію, де жив і працював довший час, зупинився у  Львові, в бесіді з ним  О.Рафаїл запевнив, що чує голос і волю Бога. Цитую:
Мт 2-1  "Коли Ісус народився у Вифлеємі юдейському за днів царя Ірода, то до Єрусалима прийшли зі сходу мудреці, запитуючи, де Цар юдейський, який народився".

  Йшли вклонитися Месії і через рік, і через два,  на верблюдах і пішки. 
 Називаються в апокрифах різні цифри гостей. Найімовірніше їх було набагато більше, аніж троє, це символічне число взяте, мабуть, з кількості дарів, котрі, в свою чергу, беруться з старозавітної історії про візит цариці Савської до Соломона. 

... І покриють тебе верблюди Мадіяма і Ефи; усі із Сави прийдуть, несучи золото і ладан, і возвестять славу Господа… І прийдуть до тебе з покорою сини гнобителів твоїх, і впадуть до стіп ніг твоїх всі, хто зневажав тебе, і назовуть тебе містом Господа, Сіоном Святаго Ізраїля. Ис.60 6-14 ...Царі Фарсіса і островів піднесуть йому данину; і царі Аравії принесуть дари; і поклоняться йому всі царі; всі народи будуть служити йому . Ця фраза, що відноситься до принесення в дар царю Ізраїля Соломону багатих подарків царицею Савською, є предтечею і прообразом принесення мудрецями дарів Христу , котрий згодом мав народитися на землі юдейській. Золото — дар народженному Царю Світу; Ладан — символізує народження нового Вчителя - Первосвященника; Останній дар, котрий віщував  жертовність - мирро.  Іноді, безпідставно стверджують,  що В  IVcт були знайдені  мощі цих волхвів і захоронили у Константинополі, надалі, після набігів хрестоносців вони перенесені до Італії  у Мілан і в даний час зберігаються у Кельнському Соборі. Віднайшли, захоронили мощі святих, але не тих, такяк захоронення представників різних народів, у котрих різні шляхи, неможливе разом? Так, у Константинополі зберігаються мощі багатьох святих, зокрема,  євангелиста Луки, фрагменти тіла Апостола Андрія,мощі учня Апостола Павла - Тимофія і, мабуть, інші.

Продовжимо паралель Соломон-цариця Савська і спробуємо пояснити, ким міг бути Балтазар, єдиний "чорний волхв". Опиратися будемо на "Кебра Негаст" (Книгу про Славу Царів) Ефіопія ХIIст, котра розпочинається з Соломона і цариці Савської, вірніше, їхнього сина Менеліка.
А, було все так: 
.
  Ізраїльське Царство проіснувало 120 років, Царі Сеул, Давид, Соломон-кожен по 40літ  правив.
В часи Соломонового  правління (972-932), котрий прославився на віки мудрістю своєю, відвідує Ізраїль цариця Савська з далекої  південної країни Аравії, нинішній Йемен. В розкоші купалася вона і в достатку, високо в горах, над Червоним морем, розмістилася колонади її палаців, зрошувальні системи сприяли добрим урожаям, золото і дорогі речі переповнювали їхні покої. Шовковий шлях, що пролягав через півострів, по якому безперервним потоком йшли каравани верблюдів зі Сходу з добром, давав змогу процвітати місцевому населенню, принаймні в ті часи. Царицею, мабуть, не була, хоча в часи Соломона це було звичним явищем так називати володарів невеликих маєтків, поселень, і жіноче правління було поширене. Савська цариця також славилася неабияким розумом. З дорогими дарами, благими намірами, тисячним ескортом на верблюдах прибула Балкіс (Білкіс) - відомої під цими іменами в арабських і персидських казках, в Єрусалим. Достойно, на високому рівні пройшла зустріч цих непересічних людей, обмінялися дарами, загадками, мудрістю. Багато дурниць можна прочитати про якесь демонічне походження цариці, це вигадки часу, бо неприступна була, горда, пам'ять про її неприступність дошкулювало чоловічому самолюбству, що й стало причиною наговорів.  Соломон, маючи тисячу наложниць, не зміг змиритися з відмовою, так як сподобалася вона йому. Він будує хитрі плани, щоб оволодіти царицею, по одній із версій. По іншій - вона мала намір перехитрити Соломона, прибувши  переодягнутою чоловіком. Але,ймовірно також, що між ними спалахнуло почуття і через 9міс. і 5дн. (Кебра Негаст) народила цариця Савська сина Менеліка, котрий тільки у 12літ  зустрічається з батьком. Зрадів Соломон зустрічі, обдарувавши сина.
 

                                        Соломон і цариця Савська Тінторетто 1955

З часом цариця переїжджає із свого царства Сави(Шеба), через Мандебську протоку - у Ефіопію, це поряд. Македа, так її звали в Ефіопії, відмовляється від престолу на честь сина, котрий започатковує  патріархальне трьохтисячолітнє правління династії Соломонових потомків, котре проіснувало до 1974року. До речі існує абіссінсьеке (Ефіопія) місто Сава. В гербі цієї країни є Юдейський Лев і шестиконечна зірка Давида. Вчені перевіряли цю версію і довели разючу подібність  геномів деяких ефіопів з геномами ізраїльтян, єгиптян, сирійців.
Отож, повернемося до, так званих, волхвів. Робимо висновки: Балтазаром, "чорним волхвом", в древніх рукописах його називають Віфіссарієм, міг бути тільки нащадок Соломона і Савської цариці, їх так і звуть на батьківщині - Соломоноїди і було їх 225.
Християнством в нинішні часи тут охоплено 10% населення. 
Населення Йемену радше можна назвати семітами, звідки робимо висновок, що чорною, як її інколи зображають, цариця Савська, швидше за все, не була. Картина Тінторетто підтверджує це.  Хоча і минуло десяток-другий поколінь з часів Менеліка до Різдва Христового, не варто в шопках зображати одного з волхвів негроїдної раси. Їх не було.

    Виписка з Вікіпедії:

В Євангелії від псевдо-Матфея і Протоєвангелії від Іакова вони часто зображені царями. Євангелист не пише про кількість волхвів, але за кількістю принесених дарів зробили висновок, що їх було троє. Апокрифічні Євангелії дали царям імена — Каспар, Мельхіор і Бальтазар. Корони на головах пришельців появляються в Х ст. Тоді ж їх починають відображати не як ровесників, а людей різного віку. Звичай зображати їх, як представників різних рас, виникає на заході в XII ст. і стає канонічним в XV ст.

З часом волхви стали різного віку:

Бальтазар — юним,

Мельхіор — зрілим чоловіком

Каспар — старим.

І, з різних кінців світу:

Бальтазар — негр, Африка;
Мельхіор — білий чоловік, Європа;
Гаспар(Каспар) — зі східними рисами, в східній одежі, Азія.
Є грецькі варіанти їх имен (Аппеллікон, Америн і Дамаскон) і єврейскі (Магалат, Галгалат і Серакін). Існує легенда про четвертого волхва, котрого звали Артабан( так, як брата перського царя Дарія),  як про такого, що заблукав, не дійшовши до цілі, так, видно, мало статися.


ПРОДОВЖЕННЯ
ЩОДО РІЗДВЯНОЇФЕЄРІЇ

Часто наші українці відвертаються від віри, через Ісуса, називаючи його євреєм.  Ісус родом з Галилеї, відомо.
А,  Юдея, Галилея - відрізнялися поміж собою деякими традиціями і звичаями. У Галилеї не надто дотримувалися ограничень в суботу. Також, галилеянам заборонялися міжродинні кровні союзи, на відміну від юдеїв.

Апостоли, майже усі — галилеянинами, за винятком Юди, Павла, даних Богом  в допомогу Ісусові.
І мовою різнилися ці краї, в Галилеї розмовляли в ті часи арамейською, або древньогрецькою.
Ісус належав до народу галілеян, тобто галлів-кельтів. Тому його називали не інакше, як Ісус Галілеянин або Ісус із Назарета

..........................................................................................................
Слово Галілея-Гальлея — це просто інша вимова слова «Галлія», тобто "край галлів". Суперетнос кельтів-галлів народився в Україні приблизно у 12 ст. до н. е., звідки кількома хвилями під різними племінними назвами розселився на величезній території від Прип’яті до Чорного моря, від Палестини до Іспанії. Європейську гілку галлів ще називали кельтами.
... Галілея, Самарія... всі ці землі після ассірійського вторгнення заселяють очевидно ассірійці, греки, вавілоняни а пізніше скіфи та можливо гали(галати).

 У Галилеї не обов'язкове було традиційне обрізання немовляти, що вдалося, на нашу думку, укникнути і Ісусові.Доведемо:
В Луки 2-21 знаходимо: “Як виповнилося вісім днів, - коли мали обрізати Його (по юдейських законах),- то дали Йому ім'я Ісус, як проголосив ангел ще перед Його зачаттям в утробі”. Натомість, український історик Церкви Іван Огієнко (Іларіон) переклав ці рядки так:
“Щоб обрізати Його, То Ісусом назвали Його”, а не обрізали, та Ісусом назвали. Міфічне обрізання Господа є лише пост-левітськими теоріями та бажанням пов'язати його власними традиціями.” 

  З часом царство Ізраїль розділився надвоє, після вже смерті Соломона (928р до Р.Х.), його правління останнє: Північне Ізраїльське царство утворили 10 колін племен юдейських. Умови проживання тут були кращі, аніж у південних юдеїв, але територія її неодноразово була розгромлена і ограбована нападниками. Південна ж, менша Юдея, котру населяли  нащадки Юди і Веніаміна, була віддана і Соломоновим нащадкам.  Місцевість пустельна і непридатна для життя. Але, від східних нападників захищена Мертвим морем. На півночі Юдеї, на Веніаміновій території розмістилася Галилея, звідки й був родом Ісус.

  До речі, зберігся опис портрету Ісуса. 
 

(Реріх   Агні Йога  БРАТСТВО)

 

"Нагадаємо ще раз Його риси: Волосся світло — русе і, дійсно, досить довге, кінці ненабагато темніші, злегка хвилясте дрібними звивинами, з помітними прядками. Чоло світле і широке, але не видно зморщок, брови дещо темніші від волосся, але невеликі, очі сині і припідняті в кутиках, довгі вії надають очам глибину. Ледь помітні вилиці , невеликий,досить м'ягкий ніс і невеликий рот, але губи досить повні. Вуса малі, що не закривають рота. Невеличка борідка ледь роздвоєна на підборідку. Такі риси лиця сприяли любити Вчителя. 

Не стільки краса, скільки вираз обличчя робив Вчителя незабутнім."

 Найкращим ж, що відповідає дійсному обличчю Господа, вважається відтворений ще наприкінці минулого століття в США, образ з Плащівниці.

Знаючи, що можливі у будь-яких текстах суб'єктивні похибки, не стверджую, що саме так виглядав Ісус, але, можливо, цей вищенаведений опис портрету комусь допоможе  уявити собі лице Господа.

В католицьких церквах на свято Богоявлення освяченою крейдою писались на дверях літери СМВ, що іноді інтерпретують, як початкові букви імен Різдвяних Мудреців — Каспара, Мельхіора і Бальтазара; інколи, як перші літери фрази, латинь: Christus mausionem benedicat - Хай благословить Христос цей дім.
 

Щодо сучасних езотеричних джерел , є й інші версії імен "трьох Мудреців", які при нагоді  розкриєм.

Дещо з історії:
В ХІІІ ст. до н.е. єврейські племена, на чолі з Ісусом Навином ввійли в землі Ханаану (Палестини) й заселили їх. Місцеве населення було частково виселене, частково знищене й асимільоване. Не відомо що то був за народ, але досить можливо що він мав відношення до шумерської культури. Хошеа Навин, більше відомий як Ісус Навин мав владу над євреями й згідно зі Старим Заповітом отримав її від Моісея.

... Галілея, Самарія... всі ці землі після ассірійського вторгнення заселяють очевидно ассірійці, греки, вавілоняни а пізніше скіфи та можливо гали(галати).
...Галілеяни не йдуть шляхом юдеїв і не мають на меті показати Бога лише своїм покровителем.


Щораз нові дані з'являються  з  різних джерел. Про це надалі. 

 Кілька століть потому, при імператорі Костянтині Великому, мощі святого апостола Андрія були урочисто перенесені до Константинополя і покладені в храмі Святих Апостолів поруч з мощами святого євангеліста Луки і учня апостола Павла - Тимофієм.